Згідно з даними розміщеними на Energy Map, експорт електроенергії зменшився у 2 рази – до 83,6 тис. МВт·год, імпорт зріс на 49% – до 19,4 тис. МВт·год.
Такі зміни в зовнішній торгівлі електроенергією зумовлені насамперед масованими російськими атаками на енергооб’єкти із застосуванням значної кількості балістичних ракет та реактивних ударних дронів. Щоб уникнути перевантаження обладнання, у частині областей застосовувалися графіки обмеження потужності (ГОП) для промисловості й бізнесу та графіки погодинних відключень (ГПВ) для населення. Водночас зростало споживання: похолодання стимулювало використання електроенергії для потреб опалення, а хмарна погода знижувала виробіток сонячних установок споживачів для власних потреб, збільшуючи відбір електроенергії з мережі.
Суттєва зміна динаміки транскордонних перетоків сталася в середині тижня. 12-14 жовтня щодобовий експорт становив 19,9-25,2 тис. МВт·год, а після чергової масованої атаки 15-17 жовтня скоротився до 4,2-6,6 тис. МВт·год. 18 жовтня експорт становив лише 0,5 тис. МВт·год, тож за підсумками доби Україна стала нетто-імпортером. Імпорт протягом тижня залишався стабільним - 2,6-3,1 тис. МВт·год на добу.
Структура імпорту за країнами:
- Угорщина – 12,3 тис. МВт·год (63,3%);
- Румунія – 5,6 тис. МВт·год (29,0%);
- Польща – 1,5 тис. МВт·год (7,5%);
- Молдова – 0,03 тис. МВт·год (0,2%).
Обсяг закупівлі з Польщі зріс на 103%, з Румунії – на 56%, з Угорщини – на 41%, тоді як з Молдови – зменшився на 30% (за незначних обсягів). Поставки зі Словаччини не здійснювались протягом шести тижнів поспіль.
Структура експорту за країнами:
- Угорщина – 42,0 тис. МВт·год (50,2%);
- Молдова – 24,4 тис. МВт·год (29,2%);
- Румунія – 16,6 тис. МВт·год (19,9%);
- Польща – 0,6 тис. МВт·год (0,7%).
Експорт скоротився за всіма напрямками: до Польщі – на 66% (за незначних обсягів), до Молдови – на 57%, до Угорщини та Румунії – удвічі. Продаж електроенергії до Словаччини не здійснювався.