За даними Energy Map, у серпні 2026 року імпорт електроенергії збільшився на 5,0% порівняно з липнем – до 184,0 тис. МВт·год. Експорт зріс на 63,8% до 380,9 тис. МВт·год, що стало найвищим місячним обсягом експорту з вересня 2025 року. У підсумку Україна другий місяць поспіль зберігає статус нетто-експортера: продаж перевищив купівлю майже вдвічі.
Протягом звітного періоду споживання електроенергії коливалося переважно під впливом температури. На початку серпня спека та активне використання кондиціонерів підтримували високий попит на електроенергію: за перші 10 днів було імпортовано 46% місячного обсягу. 8 серпня добовий обсяг імпорту сягнув 14,9 тис. МВт·год - найвищого значення за місяць.
З 11 серпня торговельний баланс змінився: помірніші температури та висока генерація побутових СЕС сприяли зниженню потреби в імпорті, тоді як експорт майже щодня перевищував імпорт до кінця місяця (за винятком 15 серпня). Найсуттєвіша різниця між обсягами торгівлі спостерігалася 24-31 серпня, коли добовий експорт у 10-13,5 раза перевищував імпорт.
Зростання експортних можливостей у другій половині серпня було зумовлене збільшенням доступної генерації та зниженням внутрішнього попиту. Повернення енергоблока АЕС до роботи після планового ремонту збільшило доступний обсяг генерації, тоді як російські обстріли призвели до зниження навантаження з боку окремих великих гірничо-металургійних підприємств. Електроспоживання також помітно скорочувалося в інших секторах економіки – внаслідок цілеспрямованих російських атак на складську інфраструктуру, морські порти та інші об’єкти. У сукупності це створило додатковий ресурс для експорту електроенергії.
Водночас безпекова ситуація залишається складною. Протягом серпня рф здійснила два масовані обстріли, що спричинили знеструмлення в окремих регіонах. Попри це, баланс енергосистеми забезпечувався внутрішньою генерацією та комерційним імпортом без застосування заходів обмеження споживання.
Структура імпорту за країнами походження:
- Угорщина - 74,6 тис. МВт·год (40,6%);
- Румунія - 41,4 тис. МВт·год (22,5%);
- Словаччина - 40,6 тис. МВт·год (22,0%);
- Польща - 26,9 тис. МВт·год (14,7%);
- Молдова - 0,4 тис. МВт·год (0,2%).
Порівняно з липнем 2026 року, поставки з Угорщини, Молдови та Польщі зросли на 7-46%, тоді як поставки з інших країн скоротилися на 1-11%.
Для порівняння, у серпні 2025 року імпорт електроенергії становив 264,2 тис. МВт·год, що на 43,6% більше, ніж у серпні 2026 року.
Експорт електроенергії здійснювався щодня, а його добові обсяги більшу частину місяця стабільно перевищували імпорт.
Структура експорту за країнами призначення:
- Угорщина - 173,0 тис. МВт·год (45,4%);
- Молдова - 112,1 тис. МВт·год (29,4%);
- Румунія - 71,4 тис. МВт·год (18,8%);
- Словаччина - 21,4 тис. МВт·год (5,6%);
- Польща - 3,0 тис. МВт·год (0,8%).
Порівняно з липнем 2026 року, поставки зросли за всіма напрямками на 55-85%.
У річному вимірі загальний обсяг експорту знизився на 15,4% порівняно з серпнем 2025 року (450,1 тис. МВт·год).