За даними, розміщеними на Energy Map, у жовтні 2026 року імпорт електроенергії зріс на 4,6% – до 79,6 тис. МВт·год. Експорт скоротився на 10,6% – до 423,5 тис. МВт·год. Загалом у жовтні Україна залишилась нетто-експортером, експорт перевищив імпорт у 5,3 раза.
Жовтень чітко поділився на два періоди. З 1 по 14 жовтня середньодобовий експорт становив 23,9 тис. МВт·год. Максимум припав на 6 жовтня – 26,7 тис. МВт·год, найбільший показник добового експорту з вересня 2025 року. Водночас через масовані російські ракетно-дронові атаки на енергетичну інфраструктуру в частині регіонів почали застосовувати графіки погодинних відключень (ГПВ) для всіх категорій споживачів та графіки обмеження потужності (ГОП) для промисловості. Як пояснювали в НЕК "Укренерго", причиною став не загальний дефіцит потужності в енергосистемі, а системне знищення генерації в окремих областях та удари по підстанціях і лініях передачі та розподілу, зокрема поблизу великих міст. Через це електроенергію не вдавалося передати в енергодефіцитні регіони навіть за наявності профіциту на інших територіях країни. Тому частину цього надлишку експортували.
З 15 жовтня ситуація змінилась: середньодобовий експорт скоротився до 5,2 тис. МВт·год, тобто в 4,6 раза. Мінімум зафіксовано 18 жовтня – лише 0,5 тис. МВт·год. За повідомленням екс-міністерки енергетики Ольги Буславець, скорочення транскордонних поставок пов'язане з посиленням обмежень на експорт з боку НЕК "Укренерго". Це підтверджується даними Energy Map щодо пропускної спроможності, запропонованої на аукціонах для експорту електроенергії: у другій половині жовтня її обсяг суттєво скоротився порівняно з початком місяця, причому в окремі дні, денні та вечірні години експортна спроможність знижувалася до нуля. Тим часом атаки охоплювали дедалі більше регіонів, а 17, 18, 20 та 27 жовтня ГОП для промисловості застосовували в усіх регіонах України. Додатково зростав сезонний попит: зниження температури повітря спонукало споживачів збільшити використання електроенергії для потреб опалення, а хмарна погода та скорочення світлового дня знижували виробництво сонячних електростанцій.
Імпорт у другій половині місяця збільшився: середньодобові закупівлі зросли з 1,9 тис. до 3,1 тис. МВт·год, а на період 15-31 жовтня припало майже дві третини (65,7%) місячного імпорту. 18 та 25-27 жовтня Україна була нетто-імпортером електроенергії.
Структура імпорту за країнами походження:
- Угорщина – 52,1 тис. МВт·год (65,4%);
- Румунія – 22,0 тис. МВт·год (27,7%);
- Польща – 5,4 тис. МВт·год (6,8%);
- Молдова – 0,1 тис. МВт·год (0,1%).
Порівняно з вереснем імпорт з Польщі та Молдови скоротився на 68,2% та 27,0% відповідно. З Румунії та Угорщини обсяг закупівель зріс на 49,0% та 34,3% відповідно. Закупівлі зі Словаччини в жовтні не здійснювались.
У порівнянні з жовтнем 2025 року імпорт скоротився на 77,5% (з 353,9 тис. МВт·год).
Структура експорту за країнами призначення:
- Угорщина – 209,9 тис. МВт·год (49,6%);
- Молдова – 130,3 тис. МВт·год (30,8%);
- Румунія – 78,5 тис. МВт·год (18,5%);
- Польща – 4,8 тис. МВт·год (1,1%).
Порівняно з вереснем експорт до Польщі зріс у 2,6 раза; до Молдови, Угорщини та Румунії скоротився на 14,6%, 9,7% та 3,8% відповідно. Продаж електроенергії в Словаччину протягом місяця не здійснювався.
У річному вимірі експорт зріс у 4,7 раза (з 90,8 тис. МВт·год) у порівнянні з жовтнем 2025 року.